Як вірус гепатиту А потрапляє до нашого організму?

Інфікування може відбуватися через брудні руки, заражену воду, до якої, на жаль, належать багато джерел і водойми, в яких міститься гепатит А, немиті овочі/фрукти, через близький контакт із носієм вірусу.

Вірус гепатиту А дуже стійкий: при кип'ятінні він гине не відразу, а лише через 5-10 хвилин. У відкритій воді може жити кілька діб, що пояснює спалахи захворюваності у літній період.

У групі ризику – кожен, хто не щепився і не хворів на гепатит А. Найбільш небезпечний вірус для дітей молодшого віку та для людей похилого віку, особливо за наявності хронічних захворювань.

Гепатит А симптоми

• біль у животі
• нудота, блювання
• діарея
• втрата апетиту
• підвищення температури тіла 
• слабкість, головний біль
• темна сеча та знебарвлений кал
• пожовтіння шкіри, склер, слизових

Висновок

Гепатит А є хворобою, якій можна запобігти та вилікувати. Вакцинація в поєднанні з належною гігієною може значно знизити захворюваність. Підвищуючи обізнаність про гепатит А та впроваджуючи відповідні профілактичні заходи, ми можемо працювати над зменшенням цього вірусу для глобальної охорони здоров’я. Якщо ви підозрюєте, що у вас гепатит А, або перебуваєте в групі ризику, проконсультуйтеся з лікарем для отримання рекомендацій та відповідного лікування.

____________________________________________________________________________________________

Отруєння дітей ліками. Перша допомога.

Можливі три, найбільш часто зустрічаються ситуації, за яких найчастіше відбувається отруєння ліками:

  коли дорослі дають дитині помилкову дозу ліків, призначеного фахівцем, або при самостійному лікуванні (плутанина МГ з МЛ, а також невірне приготування, наприклад, суспензій тощо);
  коли дитина, залишившись без нагляду дорослих, добирається до таблеток або сиропів, і споживає їх у великій кількості;

  коли дитина (найчастіше підліткового віку) використовують лікарські препарати для вчинення самогубства.

          Окремої уваги заслуговує той факт, що коли дитина використовує ліки, батькам точно невідомо наскільки цей препарат може зашкодити життю і здоров'ю, а також те, яка доза була їм використана.

Особливістю при отруєннях ліками стає те, що безпосередньо після вживання препарату дитина може почувати себе цілком звичайно, але через деякий час, йому може різко стати погано.
Чекати прояву певних ознак погіршення стану не потрібно, краще, як можна швидше звернутися за допомогою до медичного персоналу.

Перша допомога при отруєннях ліками:

  провести серцево-легеневу реанімацію, якщо дитина перебуває в критичному стані;

  укласти на бік в стійке положення, за умови, що потерпілий знаходиться в несвідомому стані, але його дихання і серцебиття простежуються;

  видалити залишки прийнятого препарату, якщо їх можливо виявити у порожнині рота;

  викликати блювотний рефлекс якщо потерпілий знаходиться у свідомості і з часу вживання лікарського препарату минуло не більше півгодини:

  щоб викликати блювотний рефлекс у потерпілого, йому рекомендується випити один або два склянки води (молока), потім, утримуючи його, два пальця руки потрібно ввести в ротову порожнину до глотки дитини і ворушити ними;

  пальці руки можуть бути замінені ложкою, якою потрібно тиснути на корінь язика;

  рекомендується викликати блювання незважаючи на всі відмови дитини;

  дати потерпілому активоване вугілля у разі вдалого виклику блювотного рефлексу;

  покласти дитину на бік і, як можна частіше, давати йому випити чай (молоко);

  вжити активоване вугілля, пропонувати часте пиття у вигляді чаю (молока) необхідно і тоді, коли викликати блювоту не вийшло;

  надати медичним працівникам упаковку з-під ліків, яке вжив дитина;

  у разі, якщо таке ліки залишається невідомим, то необхідно надати всі медикаменти, які були в доступі для дитини;

  зберегти передсмертне послання, якщо таке було виявлено.

                                    Не можна викликати блювотний рефлекс, коли:
  дитина знаходиться без свідомості;

  з часу вживання ліків пройшло більше півгодини;

  є ймовірність, що постраждалим були прийняті кислота, луг або продукти, які є нафтомісткими, такі, наприклад, як бензин або гас і т. д.

Користь від вчасно прийнятого активованого вугілля, необхідно оцінювати адекватно, так як його прийом є ще більш важливим, ніж виклик блювотного рефлексу. У разі, коли дитина сильно чинить опір або виклик блювоти залишається безуспішним, необхідно не втрачати даремно час і подбати про прийом активованого вугілля.
Якщо має місце гостре отруєння, то необхідно знати, що дозу активованого вугілля слід розраховувати, як 1 грам на 1 кілограм ваги потерпілого. Таким чином, якщо вага дитини становитиме 10 кг, то йому необхідно взяти 10 г вугілля. Перевищити дозування активованого вугілля практично нереально. Тому, якщо блювотний рефлекс був викликаний у дитини після прийому цих ліків, необхідно знову його взяти, стільки, скільки потерпілий буде в змозі проковтнути.
Забороняється пити активоване вугілля тільки якщо дитиною були прийняті кислота, луг або залізовмісні речовини . Необхідно виконати наступні дії, коли потерпілий вжив залізовмісні препарати:

  викликати блювотний рефлекс;

  дати молока;

  з'їсти одне або два сирих яйця (бажано білок);

  випити розчин з вмістом харчової соди (15 ложки на склянку води).

Профілактика отруєнь ліками:

  Необхідно ретельно ознайомитися з інструкцією до лікарського препарату перед його вживанням, а також уважно ставитися до доз (не плутати мілілітри з міліграмами).

  Не можна вживати лікарські засоби, якщо закінчився термін придатності.

  У випадку, коли необхідно позбутися від простроченого препарату, слід це робити так, щоб ні діти, ні тварини не мали до нього доступу.

  Зберігати ліки слід в оригінальних упаковках, з інструкціями і в місцях, до яких у дітей немає доступу.

  Слід переконатися зайвий раз у правильності назви і призначення препарату, перед прийомом його дитиною.

  Не варто давати ліки дітям в темряві, а також називати їх привабливими для дітей словами, наприклад, цукеркою або солодкістю.

  Після прийому лікарських препаратів, необхідно прибрати його в недоступне для дитини місце.

  Настійно не рекомендується приймати дітям ліки для дорослих, а також вживати їх самим, коли діти це бачать. Це обмеження дозволить запобігти непотрібне і зайве наслідування діям дорослих.

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!
Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:
– утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;
– мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
– овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;
– пити тільки переварену або бутильовану воду;
–у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чив'яленою рибою, а такожм'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
– негодувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
– негодувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
– під час поширенняінфекцій якомога рідше перебуватиз дитиною в публічних місцях;
– уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
– при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря тасповістити медичну сестру дошкільного закладу;
– не займатися самолікуванням. 
Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій. Швидка медична допомога – «103». 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!
Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання: – забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:
– не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;
– не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;
– вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;
– на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;
– при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;
– не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;
– вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);
– не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;
– не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;
– не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї. 
Телефон виклику міліції – «102». Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад! 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Життя потребує віднаших дітей вміння орієнтуватись і знаходитивихід з непередбачених ситуацій.Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки збоку оточуючогосередовища.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватисьнаступнихправил:
– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
– вчити дитину користуватися дверним вічком;
– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненимуміліцейську форму;
– вчити користуватися телефоном для виклику служб101, 112,102,103,104;
– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
– запобігатиформуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
– не дозволяти дражнити тварин;
– не дозволамвмикати електроприлади за відсутності дорослих;
– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
– не дозволяти визирати у відчинене вікно;
– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Пам’ятка з попередження дитячого травматизму
та охорони здоров’я

1. Переходити дорогу необхідно у місцях, позначених знаком "Пішохідний перехід” , на зелене світло світлофора, коли зупиняться всі транспортні засоби!!! Пам’ятайте, під час ожеледиці гальмівний шлях автомобіля збільшується.
2. Обходити трамвай на зупинці необхідно спереду, а авто, автобуси – ззаду;
3. Правила протипожежної безпеки: щоб уникнути отримання травм, не підпалювати петарди, сірники, не гратися з небезпечними предметами та речовинами!!!
4. Не використовувати відкритий вогонь для оздоблення новорічної ялини.
5. Обережно користуватися електроприладами вдома, не залишати їх без нагляду ввімкнутими, не залишати без нагляду ввімкнені новорічні гірлянди.
6. Під час хуртовин, сильного вітру знаходитись у приміщенні.
7. НЕ відвідувати відкриті водойми без нагляду дорослих. Пам’ятайте:безпечним є лід, товщина якого не менше 15 см. Такий лід утворюється лише після тривалих морозів. Міцний лід має синюватий або зеленуватий відтінок. Лід білого або жовтого кольору менш міцний. Такий лід трапляється біля берега, заростей очерета та під снігом. Дітям ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ самостійно без нагляду дорослих виходити на лід або кататися на ньому.
8. У випадку знаходження маловідомих предметів терміново повідомити дорослих або відповідні організації, не торкатися їх і не намагатися їх знешкоджувати самостійно!!!

Будьте обережними!

ОБЕРЕЖНО, КЛІЩІ!

Опис та види кліщів
Кліщі (лат. Acari, Acarina) — загін дрібних павукоподібних тварин.
Довжина тулуба кліща зазвичай становить 0,2—0,4 мм, дуже рідко доходить до 3 мм. Тулуб незбиране або розділене на 2 частини, які не відповідають головогрудей і черевця павуків, — межа проходить кілька ближче до передньої частини тіла. Зазвичай мається 6 пар придатків, з яких 4 пари задніх у більшості дорослих особин — ноги (личинки, як правило, шестиногі). Членики ніг: тазик, вертлуг, стегно, коліно, гомілку і лапка. Лапка (кінцевий членик) зазвичай озброєна кігтиками і стебельчатий присосками. Найбільша передня пара придатків — хелицеры, вони клешневідние (грызущие) або утворюють колючо-ріжучі ротові структури. Друга пара — педипальпы, що також входять в комплекс ротових органів. У найбільш примітивних кліщів вони вільні, але в типовому випадку зростаються основами і разом з хелицерами і деякими іншими частинами тіла утворюють «голівку», рухливо причлененную до тулуба. Вільні кінці педипальп служать щупиками або хватальними пристосуваннями. Зазвичай існує 4 простих вічка. У представників деяких сімейств тіло м'яке, з шкірястими хітиновими покривами, в інших воно захищено твердими щитками або панциром.

Чим небезпечні кліщі?
Небезпека кліщів полягає у зараженні людини або тварини різними захворюваннями, таких як: «кліщовий параліч», рикетсіози, спірохетози, вірусні лихоманки, лаймская хвороба (бореліоз), кліщовий висипний тиф, туляремія, кліщовий енцефаліт та ін.. За різними джерелами, загальна кількість хвороб, якими кліщі можуть заразити близько 60 шт. Перші симптоми будь-якого з цих захворювань можуть початися від 2-х днів до 2-х тижнів після укусу.
Найнебезпечніша з усіх захворювань – кліщовий енцефаліт — запалення головного мозку, яке може призвести до смерті.
На око відрізнити кліща-носія інфекційних хвороб від здорового, неможливо. Це можна зробити, тільки зберігши витягнутого кліща. Його потрібно принести в найближчу санепідстанцію з проханням визначити, чи не заразний він. Якщо так, тоді терміново на консультацію до лікаря. Проти кліщового енцефаліту існують щеплення, тому якщо Вам доводиться багато працювати або перебуває в місцях активного скупчення кліщів, краще її зробити до початку кліщового сезону.

Запобіжні заходи.
Активність кліщів починається в травні і закінчується у вересні. Самий пік припадає на травень-серпень. Тому, відправляючись у цей період часу в райони з підвищеною кліщовий небезпекою, за тридцять-сорок днів до виїзду бажано пройти в районному чи міському центрі санепіднагляду проти-енцефалітне вакцинацію. Перебуваючи в лісі, треба намагатися уникати вологих, затінених місць з густим підліском і травостоєм, без потреби не забиратися в молоді порослі осичняків, малинники, де кліщі зустрічаються найчастіше. Особливо багато кліщів по узбіччях лісових стежок і доріг, де вони чатують на свою жертву, сидячи на нависають гілках невеликих, до 1 м висоти кущів та на стеблах трави. Зрідка кліщі падають на голову з дерев. В цілях безпеки для пересування краще вибирати світлі гаї без підліску та чагарників, сухі соснові бори, відкриті галявини і подібні місця, де вітряно і сонячно. Тут мало кліщів. Крім того, треба пам'ятати, що найбільш активні кліщі вранці і ввечері. У спеку або під час сильного дощу кліщі малоактивні, що знижує небезпеку їхнього нападу.

Улюблені місця кліщів на тілі.
Кліщі в основному кусають людину в місцях з найбільш м'якими тканинами шкіри, до яких відносяться: місце за вухами, шия, внутрішні сторони ліктів, під пахвами, живіт, пах, внутрішні сторони гомілок, під колінами.

Засоби захисту від кліщів.
Всі наявні в продажу кошти в залежності від діючої речовини діляться на 3 групи:
Репеллентные – відлякують кліщів.
Акарицидні – вбивають!
Інсектицидно-репеллентные – препарати комбінованої дії, тобто вбивають і відлякують кліщів.

Якщо Ви виявили на собі кліща.
Укус кліща практично непомітний: комаха вводить у ранку знеболюючу речовину. Тому виявляється кліщ, як правило, не відразу.
Якщо кліщ виявлено, бажано якнайшвидше витягти його, оскільки чим довше паразит буде смоктати кров, тим більше ймовірність, що цей кліщ, якщо він носій якої-небудь хвороби, заразить вас нею.
Витягати його слід лише в тому випадку, якщо ви зможете обробити місце укусу кліща ляпісним олівцем, йодом, розчином сулеми або іншим антисептиком — так ви убезпечите себе від зараження рани. Ні в якому разі не можна розчавлювати кліща, так як тоді віруси з розчавленого тільця (якщо вони в нього є) потраплять до ранку і людина заразиться тими хворобами, які він переносить.

Є декілька варіантів як витягнути кліща:
Варіант №1. Візьміть соняшникову олію і помастіть стирчить назовні хвостик кліща. Пройде деякий час і кліщ, враховуючи, що дихальні
шляху у нього розташовані в хвостовій частині, сам вилізе назовні. Або просто його буде легше обережно викрутити.
Варіант №2. Змастіть кліща гасом, і він сам відпаде від Вас, якщо ні, то як мінімум витягати його буде легше. Приблизний час самостійної вилазки кліща – 10-15 хв.
Варіант №3. Візьміть воскову свічку, підпаліть її і капайте воском на кліща. Він потрапить в таке воскової вакуум, йому також буде нічим дихати і тоді він повністю буде ваш.
Варіант №4. Візьміть звичайні щипці, наприклад, для брів або пінцет і акуратненько викручуйте його за або проти годинникової стрілки.
Варіант №5. Візьміть міцну нитку, зробіть на ній петлю і, накинувши її на комашку, стягніть її якомога ближче до хоботка. Потім починайте обережно рухати кінцями мотузки вправо-вліво. Різкі рухи недопустимі — черевце кліща може відірватися, залишивши в шкірі голову. Як правило, через 2-3 хвилини таких «тортур» кліщ відпадає.
Важливо! Витягати кліща краще в марлевій пов'язці. Це пов'язано з тим, що у разі тріскання кліща з кров'ю, в повітря витягується вірусний аерозоль, який, потрапляючи в дихальні органи, може викликати алергічні або астматичні симптоми.

Види кліщів.
Ось деякі з видів кліщів:
Іксодові кліщі (лат. Ixodidae) — сімейство кровосисних паразитиформных кліщів (Acari). Це найбільші представники загону, що досягають в довжину 2,5 см (коли насосутся крові), але зазвичай не більше 1,3 див. Головка з ріжучими хелицерами причленена до тулуба дуже рухомий. Під час живлення вона глибоко занурюється у шкіру і заякоривается там спеціальним подротовым выростом – гипостомом – з спрямованими назад зубчиками. Якщо витягнути кліща, його головка зазвичай залишається в тілі хазяїна.
До групи іксодових кліщів відносять два сімейства – аргасовые (Argasidae) і собственноиксодовые (Ixodidae) кліщі.
У аргасовых (Argasidae) кліщів м'які покриви, шкірясті. Вони ховаються в щілинах будинків або гнізд господарів і нападають на них по ночах, швидко висмоктуючи потрібну кількість крові. У цьому вони схожі на постільних клопів, причому укуси викликають свербіж.
Іксодові кліщі в тій чи іншій мірі покриті твердими хітиновими щитками. Вони підстерігають господаря в природі і, прикріпившись до нього, смокчуть кров протягом кількох днів, а те і тижнів.
Панцирні кліщі (Oribatidae) – сама велика група ґрунтових кліщів, найбільш рясних в лісових грунтах і підстилці. Свої грызущие хелицеры вони використовують для пережовування гниючих рослинних залишків з багатою мікрофлорою. Але найбільший інтерес вони представляють як проміжні господарі стрічкових глистів, вражаючих овець та інших травоїдних тварин, які проковтують выползших на травинки кліщів з розташованими усередині личинками гельмінтів.
Комірні кліщі (Acaridae), звані також борошняними, або хлібними кліщами, – дрібні тварини з гризучими хелицерами. Живуть у ґрунті і гниючих рослинних рештках, а також у сховищах сільськогосподарських продуктів, викликаючи часом псування зерна, борошна і круп. Разом з ними може зустрічатися пузатий кліщ (Pyemotes [Pediculoides] ventricosus) – паразит гусениць зернової молі та інших амбарних шкідників, нападник і на людину. У людей, що працюють із зерном, він здатний викликати уколами хелицер сильне подразнення шкіри і респіраторну симптоматику, характерну для алергічних реакцій. Втім, пузатий кліщ швидко покидає людину, так як харчується тканинами комах.
Кліщі-краснотелки (Trombiculidae) у дорослому стані – хижаки, а на личинкової стадії – паразити. Вони вражають шкіру багатьох сухопутних хребетних (рептилій, птахів, ссавців), торуючи в ній ходи. Під їх впливом слини тканини розріджуються (ця рідина служить кліщів їжею), і виникає сильне запалення, проте кров краснотелки не смокчуть. Деякі представники роду Trombicula передають людині від гризунів і комахоїдних
хвороба цуцугамуші (японську річкову лихоманку).

Бажаемо  вам безпечних і радісних прогулянок, без кліщів!!!